- виборний
- [ви/борнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (який обирається голосуванням)
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
виборний
Смотреть что такое "виборний" в других словарях:
виборний — I а, е. 1) Стос. до виборів. 2) Який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов язків. || Заміщуваний шляхом виборів, а не шляхом призначення. 3) у знач. ім. ви/борний, ного, ч. Особа, обрана голосуванням… … Український тлумачний словник
Виборний — прізвище … Орфографічний словник української мови
виборний — 3 прикметник добірний виборний 1 прикметник пов язаний з виборами; обраний голосуванням виборний 2 іменник чоловічого роду, істота уповноважена особа … Орфографічний словник української мови
Виборний-Макогоненко — (наст. имя и фам. Модест Левицкий; р.1886) – укр. писатель. По профессии врач. Автор ряда популярных мед. брошюр, кн. для массового крест. читателя о заразных болезнях; рассказов о суровой жизни бедных, беззащитных людей («По закону», «Порожнiм… … Энциклопедический словарь псевдонимов
звітно-виборний — а, е. Такий, на якому здійснюються звіт і вибори (про збори) … Український тлумачний словник
звітно-виборний — прикметник … Орфографічний словник української мови
війт — виборний голова громади [XIX] Зазначує лише, що цісар «вислухав опінії Станів при унормуванні способу вибирання війтів і присяжних у сільських громадах [XIX] сільський староста [IV,VI,XI] староста сільської громади [I,V,VII,IX] начальник… … Толковый украинский словарь
бурмистр — виборний голова міського самоврядування, магістрату; помічник війта у містах, яким було надане магдебурзьке право; голова міської адміністрації за магдебурзьким правом, обирався райцями … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
присяжний — Присяжний: виборний, помічник війта [VI] виборний [VII] помічник війта (див. війт) [II] помічник війта (сільського старости) [III] помічник війта, виборний [24] помічник війта [IV] помічник війта; виборний [IX] помічник начальника сільської… … Толковый украинский словарь
засідатель — я, ч. 1) Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. •• Наро/дний засіда/тель виборний представник, який бере участь у розгляді справ народним судом. 2) Виборний представник для участі в роботі якої небудь установи … Український тлумачний словник
